Постабортний синдром — чи підтверджує наука його існування?

Опубліковано: 2026-08-10 · Stadskliniek Utrecht

В інтернеті термін «постабортний синдром» звучить як визнаний медичний діагноз — щось, до чого треба готуватися, бо воно неминуче спіткає кожну жінку після процедури. Ми перевірили, звідки він узявся і що про нього кажуть великі незалежні дослідження.

Звідки взявся цей термін

«Post-abortion syndrome» народився не в лікарському кабінеті й не в рецензованому науковому журналі. Його вигадав у 1981 році Вінсент Ру, антиабортний активіст, під час слухань у Конгресі США. У 1992 році разом із психологинею Енн Спекхард він формалізував поняття як різновид посттравматичного стресового розладу, нібито спричиненого абортом.

Термін так і не потрапив до жодної офіційної класифікації хвороб — його немає ні в МКХ-10 чи МКХ-11, ні в американському діагностичному довіднику DSM-5. Його не визнають ані Американська психологічна асоціація, ані Американська психіатрична асоціація. Свідчення самого Ру як експерта відхиляли як недостовірні в кількох прецедентних судових справах щодо абортів у США.

Що показують великі незалежні дослідження

Робоча група Американської психологічної асоціації (2008) проаналізувала всі методологічно надійні дослідження на цю тему, опубліковані від 1989 року. Висновок: немає достовірних доказів, що одноразовий аборт за власним вибором у першому триместрі сам собою спричиняє проблеми з психічним здоров’ям. Ризик таких проблем не вищий, ніж при виношуванні небажаної вагітності. Найсильнішим предиктором самопочуття після аборту виявився стан психічного здоров’я до процедури, а не сама процедура.

Academy of Medical Royal Colleges у Великій Британії (2011) замовила незалежний систематичний огляд літератури, який виконав Королівський коледж психіатрів на замовлення британського Міністерства охорони здоров’я. Результат: з урахуванням попереднього стану психічного здоров’я загальний показник психічних проблем після аборту не вищий, ніж після пологів. Огляд чесно зазначив, що певна підгрупа жінок із конкретними чинниками ризику може бути вразливішою — тож це не твердження «нульового ризику для всіх», а висновок, що саме переривання вагітності таким чинником не є.

Turnaway Study (Каліфорнійський університет у Сан-Франциско) — п’ятирічне спостережне дослідження майже тисячі жінок: частини, яка отримала бажану процедуру, і частини, якій відмовили, бо вони звернулися запізно щодо місцевих обмежень. Результат виявився протилежним до поширених побоювань: отримання аборту не пов’язане з погіршенням психічного здоров’я, а саме відмова була пов’язана з вищим рівнем тривоги, стресу, нижчою самооцінкою та нижчою задоволеністю життям — і це трималося аж до п’яти років. У тому ж дослідженні 97,5% жінок через тиждень після процедури і 99% через п’ять років оцінювали своє рішення як правильне, а найчастішою емоцією весь цей час було полегшення.

Звідки ж беруться справжні емоційні труднощі

Ці дослідження не стверджують, що кожна жінка почувається чудово і ніхто ніколи не переживає складних емоцій — різні реакції нормальні, про це ми писали в окремій статті. Вони кажуть інше: труднощі передбачає не сама процедура, а обставини навколо неї — стан психічного здоров’я до вагітності, відчуття стигми й необхідність приховувати рішення, брак підтримки близьких, конфлікт у стосунках чи тиск оточення. Саме тому підтримка партнера і рідних справді має значення — більше, ніж сам факт процедури.

Із цим узгоджується й підхід настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я від 2022 року щодо абортивної допомоги: розмову з фахівцем пропонують як опцію, на бажання пацієнтки, а не як обов’язковий елемент процедури «бо інакше точно буде травма». Якби наука справді підтверджувала неминучий «синдром», важко уявити, щоб головна глобальна медична настанова вважала психологічну підтримку факультативною.

Що це означає для вас

Якщо ви боїтеся, що після процедури вас автоматично спіткає «постабортний синдром» — наука цього не підтверджує. Якщо ж вам справді гірше, ніж ви очікували, це теж не означає, що з вами щось «не так» — іноді бракує просто людини, з якою можна поговорити без осуду. Ви завжди можете зв’язатися з нами — конфіденційно, без тиску.

Джерела

← Усі записи