Як польське право ставиться до поїздки на процедуру в клініку за кордоном
Опубліковано: 2026-07-28 · Stadskliniek Utrecht
Дедалі більше полячок прямо запитують: чи відповідає польському праву поїздка на процедуру до іншої країни Європейського Союзу і що відбувається після повернення. Відповідь, заснована виключно на чинних нормах, судовій практиці та офіційних урядових джерелах, однозначна – сама поїздка легальна. Нижче пояснюємо чому, що на цю тему говорить право ЄС і як це виглядає на практиці на прикладі конкретної справи, яку в листопаді 2025 року розглянув Європейський суд з прав людини.
Чи легальна поїздка за кордон на процедуру
Так. Польський Кримінальний кодекс (ст. 152–154) криміналізує особу, яка виконує аборт без згоди жінки, а також того, хто схиляє чи примушує її до процедури всупереч її волі. Жінка ніколи не несе кримінальної відповідальності за власне рішення – незалежно від того, де процедуру було виконано. Фонд FEDERA, що надає безкоштовні юридичні консультації з цього питання, підтверджує прямо: особа з небажаною вагітністю може перервати її в іноземній клініці незалежно від причини, і в жодному з передбачених законом випадків їй за це не загрожує кримінальна відповідальність.
Що говорить право ЄС про виїзд на лікування
Правовою основою є директива Європейського парламенту і Ради 2011/24/ЄС про застосування прав пацієнтів у транскордонній охороні здоров'я, що діє в Польщі з 25 жовтня 2013 року. Як повідомляє Уповноважений з прав пацієнтів (Rzecznik Praw Pacjenta), держави-члени зобов'язані при її застосуванні враховувати принцип вільного пересування осіб у межах внутрішнього ринку та принцип недискримінації. Директива прямо надає пацієнтові право користуватися медичними послугами, державними й приватними, в іншій державі-члені ЄС.
Чи належить відшкодування витрат на процедуру
Це залежить від характеру послуги. Згідно з роз'ясненнями Уповноваженого з прав пацієнтів, відшкодування витрат на транскордонну охорону здоров'я – до розміру ставок NFZ – належить лише тоді, коли відповідна послуга в Польщі є гарантованою послугою, що фінансується з публічних коштів. У більшості випадків попередня згода NFZ для цього не потрібна.
Тут слід бути точними: це загальний принцип директиви, що стосується всіх видів лікування, а не норма, написана саме з огляду на аборт. У Польщі гарантованою послугою є переривання вагітності лише у двох законних випадках – загрози життю чи здоров'ю жінки та вагітності, що є наслідком протиправного діяння, – і обидва ці випадки теоретично доступні й у самій країні. Тому процедура, виконана за кордоном з іншої причини, найімовірніше, не кваліфікуватиметься на відшкодування витрат на цій підставі. Ми не знайшли офіційного джерела, яке б прямо вирішувало це питання для аборту – наведене вище є застосуванням загального принципу директиви, а не цитатою конкретної норми чи інтерпретації NFZ.
Вирок, що це підтверджує: жінка поїхала до Нідерландів і виграла у Польщі
13 листопада 2025 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі A.R. проти Польщі (скарга № 6030/21) – як повідомляє Міністерство юстиції на своєму офіційному сайті, Суд встановив порушення Польщею статті 8 Конвенції про захист прав людини, що стосується права на повагу до приватного і сімейного життя.
Як описує справу FEDERA, яка представляла заявницю, на момент ухвалення Конституційним трибуналом вироку від 22 жовтня 2020 року пані A.R. була на п'ятнадцятому тижні бажаної вагітності. Обстеження в листопаді 2020 року підтвердили в плода трисомію 18-ї хромосоми. Не бажаючи ризикувати тим, що вирок Трибуналу буде опублікований раніше, ніж вона встигне виконати формальності для легального аборту в польській лікарні, вона поїхала до приватної клініки в Нідерландах – процедура коштувала їй близько 1500 євро.
ЄСПЛ визнав, що втручання в її права не відповідало закону – як через склад Конституційного трибуналу, що виніс вирок, так і через багатомісячну правову невизначеність між оголошенням вироку (22 жовтня 2020) та його публікацією (27 січня 2021), через яку було незрозуміло, чи і коли діюча підстава для аборту через вади плоду перестає діяти. Суд присудив їй 17 тисяч євро відшкодування.
Це не перший такий вирок
Польща й раніше програвала схожі справи в ЄСПЛ – Tysiąc проти Польщі (2007, скарга № 5410/03), R.R. проти Польщі (2011) та P. і S. проти Польщі (2012). У всіх трьох Суд встановив порушення Конвенції у справах про доступ до легального аборту та пренатальних обстежень – заявниці мали право на процедуру за польським правом, але медичний персонал і адміністративні процедури фактично їм у цьому завадили. Як зазначає сервіс rp.pl, ці вироки – попри плин років – і далі значною мірою не виконані польською владою.
Що це означає для вас
Поїздка на легальну процедуру до іншої країни Європейського Союзу повністю відповідає польському праву, а судова практика Європейського суду з прав людини багаторазово й послідовно підтверджує, що саме обмеження доступу до аборту в Польщі, а не рішення жінки поїхати, становлять порушення її прав. Питання відшкодування витрат на процедуру на практиці обмежене і не повинно бути основою для планування поїздки – але законність самого рішення про поїздку сумнівів не викликає.
Це резюме має інформаційний характер і не є юридичною порадою. З індивідуальних питань безкоштовні юридичні консультації надає Фонд FEDERA: 22 635 93 95, pomocprawna@federa.org.pl.
Якщо ви шукаєте не стільки юридичний аналіз, скільки актуальний стан норм у самій Польщі та те, що відбувається із законопроєктами в Сеймі, – ми зібрали це в тексті Правовий стан аборту в Польщі 2026.
Є запитання щодо організації поїздки до нашої клініки? Зв'яжіться з нами – допоможемо пройти весь процес крок за кроком.
Джерела
- Міністерство юстиції – вирок у справі A.R. проти Польщі (скарга № 6030/21)
- FEDERA – Чергова перемога Федери в Страсбурзі (справа A.R. проти Польщі)
- FEDERA – покарання за аборт, чи стосуються вони жінок
- Уповноважений з прав пацієнтів – транскордонна охорона здоров'я (директива 2011/24/ЄС)
- rp.pl – вироки ЄСПЛ у справах про доступ до легального аборту досі не виконані
- Офіційна база судової практики ЄСПЛ Міністерства юстиції – справа Tysiąc проти Польщі (5410/03)